ІСТОРІЯ МІСЦЕВОСТІ

За давніх-давен, коли Полтавщина була у складі Речі Посполитої,  був такий собі князь у Лубнах, Яремою Вишневецьким звався. Саме за часів того Яреми і будувалися видатні замки, садиби та церкви на Лубенщині. Наприклад, Мгарський Монастир, побудований на кошти родини Вишневецького у 17 сторіччі. Пан Ярема був людиною титулованою, досвідченою, з дуже заможної та знатної родини. Наприклад його дядею був той самий Петро Могила, який заснував Києво-Могилянську Академію, а сам він в свої часи був другою найзаможнішнію людиною Речі Посполітої. І є легенда, як так сталося…

Починається ця легенда з матері Яреми, пані Раіни. Кажуть, що саме вона мала помічника, який не цурався наук тонких та містичних, та знав, що, як і коли робити, аби родина Вишневецьких горя не знала. І от коли Ярема став Лубенщину забудовувати, саме для цього таємного помічника він і замовив маєток на віддалені, але й поблизу себе самого – акурат у центрі Долини Рамайдан (нині село Хорошки, Лубенського району). Нажаль ім’я помічника не збереглося,  проте Містичний Маєток Яреми Вишневецьго стоїть і досі посеред не менш містичної місцевості. Посудіть самі! Сама Долина Рамайдан приховує багато загадок, які за Яреми і розгадувалися у маєтку.

Наприклад, маємо дивні кола на лугу біля Маєтку, нині кажуть що то залишки старовинних, майже первинних обсерваторій, які зустрічаються по всьому світові. За річкою Долину оточують глиняні Піраміди, природні чи рукотворні, проте с чіткими гранями, орієнтованими за сторонами світу та рівними терасами з боків. Одні історики вважають ці піраміди за кургани або дольмени, куди наші предки йшли по закінченню свого земного життя. Інші вважають їх скарбницями, бо за радянських часів та за часів окупації Німеччиною, такі піраміди зрізалися тракторами, оточувалися парканами та розкопувалися, і досі звіти с тих робіт засекречені. Чим би не були ті Піраміди, та вони є, на них можна піднятися, відчути історію на подих та спробувати власноруч розгадати ті таємниці…

Як можна спробувати і відкрити загублені підземні ходи, що ведуть з Маєтку Рамайдан на всі боки світу. Кажуть, що існував прохід до самого Мгарського Монастиря, такий, що міг вершника приховати! Також був тунель до іншого маєтку Вишневецького, що у Лубнах на Замковій горі стояв. Той замок будувався на природних (або прадавніх) печерах, що приховували Лубенську танкову дивізію за радянських часів. Наразі від вікового бруду розчищено декілька підземних приміщень, призначення яких досі невідоме.

Після занепаду Речі Посполитої чіткої історії щодо минулого Містичного Маєтку не збереглося, кажуть, що тут господарювало багато панів, проте жоден не затримувався надовго. А дореволюційні та воєнні часи також приховані туманом, бо по документах Містичного Маєтку нібито не існувало взагалі, аж раптом Радянська влада відкрила тут (у неіснуючому будинку!) дитячу школу, яка і існувала до будівництва нової, а сам Маєток було занедбано аж до 2006 року, коли почалася відбудова сучасними господарями – Михайлом та Світланою.

Загадкою історії залишаються справи в Містичному Маєтку Вишневецького, як і досі спірною є причина смерті та поховання самого Яреми. Кажуть, що він з’їв огірка та отруївся, проте тіло його втрачене у пожарі, або поховане під чужим прізвищем, а рештки, що відомі за підручниками історії, самому Яремі не належать…

Тож може Ярема не дарма містичні науки у самому містичному центрі України вивчав? Може він і досі десь тут, біля Пірамід, або над річкою, або посміхнеться до вас випадковим перехожим, а ви і знати не будете, чому на душі так тепло стало…